Ничипорук Людмила Миколаївна
Мовленнєвий розвиток дошкільників
Однією з найважливіших проблем сучасної логопедії є раннє виявлення та попередження порушень мовленнєвого розвитку у дітей, в тому числі порушень писемного мовлення. Від своєчасно проведеної корекційної роботи та від усунення причин, що зумовлюють виникнення таких порушень значною мірою залежить не лише мовленнєвий розвиток дитини, але й формування її пізнавальної діяльності в цілому, становлення як особистості.
В спеціальній літературі проблема вивчення, попередження і подолання порушень писемного мовлення у дітей розглядається з різних позицій. По – перше, з позиції єдності двох складових писемного мовлення, що початково побудовані на знаковому сприйманні букви ( читання ) і її відтворенні. В зв’язку з цим розглядаються різні порушення читання ( дислексії, алексії ) і письма ( дисграфії, аграфії ), які за своїми проявами узагальнено позначаються як аграматизми писемного мовлення ( заміни, пропуски, дзеркальне написання букв, пропуски елементів букв ). Оскільки читання та письмо за загальною структурою асоціативного ланцюга – процеси дуже схожі, це дозволяє говорити про єдність патогенетичних механізмів їх розладів. Дослідники відмічають, що порушення читання і письма рідко зустрічаються ізольовано – звичайно вони взаємопов’язані. Тому в нашій роботі опосередковано розглядається і профілактика оптичної дислексії у дошкільників із загальним недорозвиненням.
Аналіз спеціальної літератури з проблеми порушень писемного мовлення показує, що до нашого часу у вітчизняній логопедії найбільш розробленими є аспекти, пов’язані з вивченням порушень писемного мовлення ( дисграфій і дислексії ) у дітей із порушеннями усного мовлення. Відповідно до даних уявлень, традиційний логопедичний вплив, спрямований на профілактику чи подолання вад писемного мовлення, пов’язаний з корекцією звуковимови, фонематичного сприймання, звуко – буквенного аналізу, словника і граматичного ладу. Менш вивченими є розлади писемного мовлення, які безпосередньо не пов’язані з недорозвиненням мовлення, а обумовлені не сформованістю невербальних форм психічних процесів, так як зоровий гнозис, оптико – просторові уявлення, зорово – моторні координації, загальна моторика, з не сформованістю процесу уваги, а також цілеспрямованої діяльності, саморегуляції, контролю за діями. Це так звані оптичні форми дислексії і дисграфії.
Особливе місце серед мовленнєвих порушень займає загальне недорозвинення мовлення – різні складні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відноситься до її звукової і змістової сторони, при нормальному слуху і інтелекті. Відомо, що симптоматика ЗНМ не обмежується лише мовленнєвими проявами. Неповноцінна мовленнєва діяльність накладає відбиток на формування у цих дітей невербальних форм психічних процесів, а саме: зорового гнозису, зорово – просторової орієнтації, зорового аналізу і синтезу, зорово – моторної координації, зорової пам’яті, уваги. Недорозвинення цих процесів призводить до появи в подальшому оптичних розладів писемного мовлення у даної категорії дітей. Аналіз науково – методичної літератури показав, що особливості стану вищих психічних функцій, пов’язаних з оволодінням процесів письма і читання у дітей із ЗНМ вивчені недостатньо. Тому проблема профілактики оптичних порушень писемного мовлення у старших дошкільників із ЗНМ є на сьогодні достатньо актуальною.
Поради батькам з розвитку мови дітей
Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, що оточують його. Тому малюк повинен чути лише правильну мову в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається.
Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.
Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.
Не наслідуйте неправильної мові дитини, не сюсюкайте з нею.
Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам мови.
У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації.
Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
Не перенавантажуйте дитину мовним матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вихователів (вчителів, логопедів).
Дуже важливо, щоб малюк, осягаючи, взнаючи щось нове, мав можливість не лише бачити новий предмет, чіпати його, але і знати його назву. Потрібно чітко і виразно кілька разів назвати цей предмет.
Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мові, а в майбутньому і в опануванні письма.
Будьте терплячі, поблажливі, обережні.
Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хвалите його!
Як виконувати домашні завдання