ЗДО ”Первоцвіт”, Гостомель
Ірпінь, Київська область

Методична робота

 ШКОЛА  МОЛОДОГО  ПЕДАГОГА

Тема заняття:  «Професійно значущі якості особистості педагога дошкільного закладу».

                                       І. ВСТУПНА  ЧАСТИНА.

Очікувані результати від нашого спілкування такі: учасники семінару-практикуму зможуть спрогнозувати результати удосконалення власних професійно значущих якостей, їх вплив на покращення якості навчально-виховного процесу  в цілому; усвідомити значення власного професійного іміджу.

Проблема професійного розвитку педагога, росту його професійно значущих особистісних якостей, здібностей, знань і умінь є досить актуальною у теперішній час. Адже від цих показників педагога залежить адаптація до професійної діяльності, ефективність навчально-виховного процесу, задоволеність працею. Саме постійна самоосвіта, професійний розвиток вихователів ДНЗ має позитивно впливати на якість знань, умінь і навичок вихованців.

              Правила роботи школи  молодого педагога:

  1. Працюємо дружньо, творчо, щиро і пунктуально.

  2. Думки висловлюємо активно, конкретно, швидко.

  3. Кожен учасник має право: висловлювати свою думку, задавати питання ведучому.

  4. Кожен учасник має обов’язок: виконувати всі завдання семінару.                     

ІІ.      ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА

Постановка проблеми.

 Особливості розвитку та формування готовності майбутнього вихователя ДНЗ до професійної діяльності є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки жодна інша професія не ставить таких вимог до людини, як професія педагога, вчителя, вихователя. Вихователь дошкільного навчального закладу є головною постаттю. Саме від його професійності залежить інтелектуальне, духовне, соціальне, емоційне становлення особистості дітей дошкільного віку. Безперечно, ефективність роботи освітніх навчальних закладів залежить не лише від програм навчання і виховання, а й від особистості педагога, його взаємин із дітьми та професіоналізму .

                                      Завдання вищої освіти.

       Демократизація суспільства, реформування, модернізація освіти висувають перед дошкіллям нові завдання та вимоги. На сьогодні стратегічними завданнями вищої освіти в Україні є:

- готувати розвинену, самостійну, самодостатню особистість, яка б керувалася в житті власними переконаннями й самостійним свідомим аналізом;

 - готувати людину, здатну сприймати зміни, творити їх, розцінювати змінність як органічну складову власного способу життя;

 - учити самостійно навчатися, оволодівати новою інформацією, виробити в собі  життєво важливі  компетенції.

                      Структура професійної діяльності педагога.

     Професійна діяльність вихователя має свою специфіку, а отже, і свою власну структуру. До складу структури педагогічної діяльності входять наступні компоненти:

- інформаційний – базується на глибокому і вільному володінні навчальним матеріалом, методами і прийомами його викладання та ін.;

- розвиваючий – відображає єдність навчання, виховання і розвитку, забезпечує управління основними компонентами діяльності вихованця (мислительний, емоційний, вольовий компоненти);

- орієнтаційний – формує у дітей ідеї та ідеали, мотиви поведінки і соціальні дії;

- мобілізаційний – активізує знання і життєвий досвід з метою формування у них пізнавальної самостійності;

- дослідницький – вихователь повинен бути творцем, дослідником;

- конструктивний – у своїй професійній діяльності вихователю доводиться обирати і компонувати навчальний матеріал відповідно до вікових особливостей і можливостей вихованців; планувати і будувати педагогічний процес, структуру власних дій і дій дітей;

- організаторський – включення вихованців до різного виду діяльності, організації дітей;

- комунікативний – співпраця і спілкування з іншими людьми (вихованцями, батьками, іншими педагогами).

Названі компоненти є основою професійної діяльності педагога, а тому повинні використовуватися ним у комплексі

Вимоги до професійної діяльності вихователя.

      Професійна діяльність вихователя – це  система професійних якостей, які визначають успішність педагогічної діяльності.

      Професійна діяльність педагогів має включати в себе: педагогічну (професійну) майстерність, педагогічний професіоналізм, педагогічні здібності, педагогічну культуру, готовність до педагогічної діяльності, педагогічну творчість.               

                                Педагогічна майстерність 

Педагогічну майстерність  тлумачать як найвищий рівень педагогічної діяльності, як комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності, розуміють як синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва й особистих якостей педагога.

                           Складові педагогічної майстерності:

                        - гуманістична спрямованість діяльності,

                        - професійну компетентність,

                        - професіоналізм,

                        - педагогічні здібності,

                        - педагогічна техніка.

ІІІ.   ЯКОСТІ  ОСОБИСТОСТІ  ПЕДАГОГА

         Варто зауважити, що праця педагога – одна з найважливіших та найскладніших. Тому людина, яка прагне стати вихователем, повинна не лише набувати професійних знань, працювати над розвитком своїх педагогічних здібностей, що є підґрунтям їх професійної майстерності, а й виховувати власний характер, інтелектуально й емоційно розвиватися.

 Педагогічна діяльність буде ефективною і продуктивною лише у тому випадку, якщо у педагога є бажання стати хорошим вихователем, прагнення до професійної самоосвіти і самовиховання, високий рівень  самоконтролю, емоційна врівноваженість, комунікабельність, готовність до співробітництва, впевненість у собі, усвідомлення відповідальності за життя, здоров’я та розвиток дітей.

        Проводиться вправа «Колесо педагогічної діяльності»

  • З якою геометричною фігурою асоціюється у вас педагогічна діяльність?              Озвучити і пояснити свою думку

  • Чому варто обрати саме колесо?   Вихователі озвучують свої думки: постійний рух, нема початку та кінця, взаємозвязок між компонентами... Як його можна назвати ?

  • Зараз ми з вами створимо колесо педагогічної діяльності

Зміст вправи: вихователі прикріплюють до колеса осі – найважливіші якості особистості педагога, а до обода між осями записують необхідні для педагога загальнолюдські якості особистості.

  До найважливіших якостей особистості педагога відносимо:

  •  педагогічну ерудицію;

  •  педагогічне мислення;

  •  педагогічну інтуїцію;

  •  педагогічну спостережливість;

  •  педагогічний оптимізм;

  •  педагогічну винахідливість;

  •  педагогічну рефлексію.

 

 Далі виділяємо такі необхідні загальнолюдські якості : ввічливість, вихованість, уважність, витримка, гуманність, дисциплінованість, доброта, доброзичливість, ініціативність, критичність, любов до дітей, спостережливість, відповідальність, порядність, самостійність, справедливість, емоційність, такт, толерантність.

Ось на  такому колесі ми, вихователі, маємо рухатися, здійснюючи свою педагогічну діяльність.

Також виділяють якості особистості педагога, що знижують ефектив­ність педагогічної діяльності.           

До негативних якостей відносяться: неврівноваженість, мстивість, зарозумілість, неуважність, неорганізованість, упередженість.

Цих якостей потрібно позбуватись.

ІV.    РЕФЛЕКСІЯ, ЯК ОДНА З НАЙВАЖЛИВІШИХ  ЯКОСТЕЙ ПЕДАГОГА

 Рефлекс (лат. reflexio, – відображення)  – відповідь організму на подразник.                  Рефлексія ( лат. reflexus - відображений) - усвідомлення суб'єктом того, як його сприймає партнер по спілкуванню.

     Під рефлексією розуміється навик, який дозволяє не тільки контролювати спрямованість уваги, а й усвідомлювати власні думки, відчуття і загальний стан.

     Завдяки рефлексії людина має можливість спостерігати за собою з боку і бачити себе очима людей, які її оточують. Рефлексія проявляється в оцінці своїх вчинків, думок і подій. Від того, наскільки людина освічена і вміє себе контролювати, залежатиме глибина рефлексії.

     Особистісна рефлексія розуміється як дослідження самою людиною своєї афектно-потребної сфери, яка виникає в процесі спілкування, причому в конфліктних ситуаціях.

     Рефлексія – це вміння суб'єкта виділяти, аналізувати і зіставляти з предметною ситуацією свої власні дії.

      Таким чином, рефлексія відіграє важливу роль в житті кожної людини на протязі всього її існування, даючи їй певні знання про себе саму та оточувальних її людей, а головне - даючи змогу та вміння подивитися у саму себе. 

Зараз ми зазирнемо в самих себе і визначимо стилі вашої діяльності:

-активіст

-мислитель

-практик

     -прагматик

V.   ТЕСТОВІ  ЗАВДАННЯ  НА  ВИЗНАЧЕННЯ СТИЛЮ            ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Анкетування педагогів: як вони вчаться, як справляються з ідеями та вирішують ситуації, що виникають у повсякденному житті.

  2. Визначення циклу педагогічної діяльності.

  3. Визначення стилю педагогічної діяльності.

  4. Зачитати характеристики стилів діяльності і :

  • встановити відповідність між сильними рисами стилів діяльності та їхніми характеристиками;

визначити відповідність між стилями діяльності та характерними запитаннями.

                 ХАРАКТЕРИСТИКА   СТИЛІВ  ДІЯЛЬНОСТІ

Активісти (креативщики) повністю присвячують себе своїм переживанням. Вони задоволені тим, що є "тут і зараз". Їм іде на користь, коли доводиться відповідати на виклик нового досвіду. Вони одержують задоволення, долаючи кризи. Їхня філософія: "Я спробую що-небудь ще". Їхня тенденція спочатку діяти, а потім обдумувати наслідки, адже їм швидко набридає  тривале розмірковування. Їхні дні заповнені діяльністю. Вони беруться за розв´язання завдань, маючи багато ідей. Як тільки захоплення однією діяльністю минає, вони шукають іншу справу.

Мислителі (організатори) підходять до ситуацій та проблем логічно, діють крок за кроком, прагнучи  узагальнити свої спостереження та вивести теорему. Вони більше уваги приділяють роздумам над завданням, ніж активній участі у його вирішенні. Вони розглядають його з різних боків, збирають різнобічні дані, ретельно розмірковують, щоб лише згодом перейти до висновків. Їхній девіз: "Будь обережним!".  Вони віддають  перевагу теоріям, моделям та системам і відхиляють все, що не вкладається в їхню логіку.  Вони прагнуть бути впевнені в речах і не люблять інтуїтивних оцінок.

Практики (психологи)люблять збирати інформацію та розглядати ситуацію під різними кутами зору.  Вони інтегрують і узагальнюють спостереження в складні, але логічні теорії, їхній спосіб розв´язання завдання послідовний і логічний. Вони обережні і не люблять робити остаточний висновок, поки не обміркують все до кінця. Вони не дозволяють собі відпочити до тих пір, поки всі речі не будуть упорядковані у раціональні схеми. Їм подобається аналіз і синтез. їхня проникливість будується на основі передбачень, правил, теоретичних моделей і мисленнєвих схем. Вони ставлять запитання: "Чи має це сенс? Як це пов´язане з тим?" їхній підхід до проблеми є завжди логічним.

Прагматики (аналітики)  намагаються перевіряти всі ідеї, теорії і техніки, щоб бути впевненими в тому, що вони працюють на практиці. Рішуче підшуковують нові ідеї і за першої можливості експериментують з їх застосуванням. Вони належать до числа тих людей, котрі повертаючись з курсів , переповнені новими ідеями, які бажають використати на практиці. Вони люблять переходити прямо до суті справи та діяти швидко  і рішуче, спираючись на ідеї, які ними володіють. Прагматики, як правило, є практичними  людьми, які люблять приймати практичні рішення та вирішувати проблеми. Вони воліють  речі, котрі, як вони знають, мають спрацювати.

     VІ. ВПРАВА  «МІКРОФОН»

В мікрофон учасники ШМП по черзі прогнозують шлях свого професійного розвитку.

  VІІ. ПЕРЕГЛЯД  ВІДЕОФІЛЬМУ

«Організація навчально-виховної роботи в ІІ половину дня»

Після перегляду відеофільму учасники ШМП називають використані вихователем форми роботи з дітьми,їх доцільність та визначають професійні якості, які проявив вихователь в роботі з дітьми.

 

Електронна реєстрація в ДНЗ

Яндекс.Метрика

Логін: *

Пароль: *